Главная » Статьи » Мои статьи

Как мы поднимали "Шерман"
ЯК МИ ПІДНІМАЛИ «ШЕРМАН»

Василий ПАНАСЕНКО

Улітку 1998 року під час пошукових заходів у Жашковском районі Черкаської області в річці Гнилий Тикич ми виявили американський танк«Шерман» часів Другої світової війни.З архівних документів ми з'ясували, що «Шерманы» поставлялися в Союз за договором ленд-лізу зі США по Північному морському шляху через Мурманськ. Усього за роки Другої світової війни було випущено близько 48 тисяч машин різних модифікацій; у СРСР було поставлено більше двох тисяч штук.

Унікальність знайденого екземпляра в тім, що це єдиний виявлений на території від Кольського півострова до Північного Кавказу танк, що брав участь у бої, був підбитий і, проте, добре зберігся.
Від старожилів із села Побойная ми довідалися історію загибелі цього танка зі складу шостої танкової армії Першого Українського фронту, яким командував генерал Ватутін. Під час Корсунь-Шевченківської битви в лютому 1944 року «Шерман» по невідомих причинах виявився на льоді річки «Гнилий Тикич». Екіпаж танка був неукомплектований і складався із чотирьох чоловік. Командир - 19-літній лейтенант Олексій Морозов. Троє інших воїнів навіть не мали солдатських книжок, тому що були мобілізовані з тільки що звільненої території.

Нацисти чекали напади й добре підготувалися до оборони. Німецька САУ була замаскована в сільській хаті. Просунувши стовбур через вибите вікно, німці спостерігали за рухом «Шермана». Коли танк наблизився на відстань близько 200 метрів, пролунав перший постріл, ушкодивши ліву гусеницю. Другий бронебійний снаряд пробив вежу, і вона відвалилася. Троє танкістів загинули відразу, а механік-водій був поранений у стегно. Він зміг добратися до найближчої хати. Через день есесівці його знайшли й розстріляли на місці...
Для підйому танка (ішов уже жовтень 2004 року) ми попросили допомоги в командування ракетно-зенітної бригади з Умані. У військових була вся необхідна техніка для виконання нелегкого завдання : танковий тягач МАЗ-537 із платформою й БТС (броньований тягач середній) на базі танка Т-54 з лебідкою. Тягове зусилля лебідки становило 25 тонн. Використавши один блок, ми підсилили тягу в 1,5 рази. Загальна вага «Шермана» становив 31 тонну, мінус три тонни -відбита вежа й плюс 5-7 тонн - величезна маса мулу усередині й навколо танка.
«Шерман» перебував на глибині чотирьох метрів і на відстані близько 70 метрів від берега. Вежа перебувала поруч із танком на боці. У ній була відсутня кришка люка, і через отвір ми легко протягли трос. Найбільше побоювалися, що в стовбурі може бути снаряд, тому що танк у той час перебував у стані бою. Після того як дістали вежу й розмили її за допомогою пожежної машини, виявили, що казенник танкового знаряддя був відкритий. З полегшенням зітхнули. Але як потім виявилося, помилилися. У стовбурі танка застряг снаряд!
Запрошені нами армійські сапери, вивчивши ситуацію на місці, прийняли рішення: вежу зі снарядом підірвати на місці. Але танк без вежі - уже не танк. Ми вирішили, чого б це нам не коштувало, знайти вихід з положення, що створилося, і зберегти танк цілим.
У Києві знайшли двох хлопців зі спецподразделения «Беркут» - Анатолія Дворского й Миколи Кирилюка.
Ризикуючи життям, за допомогою унікальної технології беркутовцы спочатку викрутили взрыватель, а потім витягли зі стовбура снаряд. З'ясувалося, що снаряд осколковий, американського виробництва, калібру 75 мм перебуває в ідеальному стані. Витягтися ж базу танка було набагато складніше, ніж ми думали. Щоб розмити замулений за довгі роки танк, у Жашкове найняли пожежну машину.
Температура води в заболоченій річці наприкінці жовтня досягала лише 5-7 градусів тепла. А в аквалангіста В'ячеслава Козенко був тільки літній водолазний костюм. Перед спуском ми заливали йому за пазуху гарячу воду, після чого він міг перебувати в ріці максимум 15-20 мінут. А після виходу із крижаної води терміново вимагав «100 грам» для согрева.
В'ячеслав за допомогою мотузки прив'язав стовбур пожежного шланга до бази танка. Тиск води у дві-три атмосфери виявилося недостатнім, щоб розмити донний іл навколо танка. Ми попросили пожежників збільшити тиск до шести атмосфер. Це був явний перебір. Мотузка обірвалася, В'ячеслав як пробка вилетів з води разом з аквалангом. На щастя, усе обійшлося: Козенко підстрахував його напарник , що перебував поруч у човні.
Дуже міцним орешком виявився «Генерал Шерман» (танк названий на честь полководця жителів півночі часів Громадянської війни 1861-1865 р.), що пролежав на дні річки більше 60 років. Спочатку ми його зачепили за передні монтажні гаки. Нам удалося зірвати танк із місця й простягнути близько 30 метрів. Перед «Шерманом» утворилася величезна маса мулу, і гаки один за іншим обірвалися по «живому». Потім простягнули трос через люк механіка-водія й отвір вежі. Нам удалося підтаскати танк до самого берега, де він уперся в потужних корінь дерева, що росте на березі. Лебідка танкового тягача, не витримавши великого навантаження, відключилася. Це трапилося 29 жовтня 2004 року, напередодні виборів президента України. За наказом командування вся військова техніка до вечора повинна була повернутися в парк. «Евакуацію» довелося відкласти на два дні.
Після першого тура виборів ми знову повернулися до «Шермана».Він чекав нас на старому місці, біля берега, визираючи з болота й поблискуючи бронею.
Порадившись між собою, ми вирішили прив'язати тягач до потужного дерева, «вдало» стояли в 50 метрах збоку від «Шермана». У такий спосіб танк, ставши на «ребро», через 10 мінут виїхав на берег. Після обробки пожежним шлангом ми визначили, що це «Шерман» випуску 1942 року (модель М4А2).
Ретельний огляд показав, що в танку два бензинових двигуни, загальна потужність яких становила 450 л.с. (для порівняння: Т-34 - 500 л.с., КВ - 600 л.с.).На корпусі танка добре збереглися написи на російській і англійській мовах: «Всі системи заправлені повністю...» Також були знайдені фрагменти людських костей, кулеметні гільзи й чотири целехоньких снаряди в касеті. Їх ми передали фахівцям із МНС України.
Проутюжив кілька городів місцевих жителів, танк підтаскали до дороги, де його потім занурили на трейлер і, відправили на танкоремонтний завод у Київ. На заводі машину ретельно помили. Траки перебитої гусениці з'єднали «біноклем» (підійшов з нашої БМП) і встановили на місце відірвану вежу.
За домовленістю сторін - Інституту археології НАН України й фірми «Танаис», що організувала пошукові й піднімальні роботи, - танк урочисто передали Центральному музею Збройних сил України. У цей час «Генерал Шерман» перебуває на оглядовій площадці Національної академії оборони України.

Источник: http://я автор и исполнитель
Категория: Мои статьи | Добавил: marlic (29.03.2015) | Автор: Василий Панасенко E
Просмотров: 1030 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: